Тут, у цій частині Європи, слово „свобода” набуває особливого значення. Ми знаємо смак рабства, смак війни та несправедливості. Його знають і ті країни, які, як і ми, пережили трагічний досвід відсутності особистої та соціальної свободи. Сьогодні ми раді відновленій свободі, але свободою не можна лише володіти та користуватися нею. Її треба постійно перемагати правдою.
Іван Павло ІІ, Вроцлав, 1 червня 1997 року

Тоді я почув у Гданську від вас: „немає свободи без солідарності”. Сьогодні доречно сказати: „немає солідарності без любові”. Більше того, немає майбутнього людини і народу без любові, без цієї любові, яка прощає, але не забуває, яка чутлива до біди інших (…). Ми покликані, дорогі брати і сестри, будувати майбутнє, засноване на любові до Бога і ближнього. Побудувати «цивілізацію кохання».
Іван Павло ІІ, Сопот, 5 червня 1999 року

Боже отців наших, Великий і Милосердний! Господи життя і миру, Батьку всіх людей.
Твоя воля – це мир, а не мука. Засуди війну і повали гордість насильників. Ти послав свого Сина Ісуса Христа, щоб Він проповідув мир близьким і далеким, і об’єднав людей усіх рас і поколінь в одну сім’ю.
Почуй плач усіх своїх дітей, мучене благання всього людства. Нехай більше не буде війни – скупчення боротьби і насильства. З Марією, Матір’ю Ісуса і нашою, ми благаємо Тебе промовити до сердець людей, відповідальних за долю народів. Отче, дай нам мирні дні. Хай більше не буде війни. Амінь.
Іван Павло ІІ, Молитва про дар миру (фрагменти)

Тому ми єднаємося в подяці з Церквами західного і східного обрядів серед близьких нам народів, які вийшли з катакомб і відкрито виконують свою місію. Їхня життєва сила є чудовим свідченням сили Христової благодаті, яка дає змогу слабким людям бути героїчними, часто навіть до мученицької смерті. Хіба це не плід Божого Духа?
Іван Павло ІІ, Варшава, 13 червня 1999 року

На наших очах відбулися зміни в політичній, соціальній та економічній системах, завдяки яким люди та народи наново побачили блиск своєї гідності. Правда і справедливість знову набувають своєї цінності, стаючи палаючим викликом для всіх, хто цінує дар своєї свободи. Дякуємо за це Богу, дивлячись в майбутнє з надією.
Іван Павло ІІ, Варшава, 13 червня 1999 року

Пасхальна таємниця смерті і воскресіння Сина Божого дала новий хід історії людства. Якщо ми спостерігаємо в ньому болістні ознаки зла, то можемо бути впевнені, що зло не може запанувати над долею світу і людини. Ця впевненість походить від віри в милосердя Отця, Який „так полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне”.
Іван Павло ІІ, Варшава, 13 червня 1999 року

Дякую тобі, Україно, що захищала Європу у своїй непохитній і героїчній боротьбі проти загарбників. (…) Прошу Всемогутнього Бога, щоб благословив тебе, український народе, і зцілив усі твої рани. Нехай Його велика любов наповнить твоє серце і веде тебе у третє тисячоліття християнства, до нового та повного надії майбутнього. В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
Іван Павло ІІ, Львів, 27 червня 2001 року